Досліджено еволюцію контрактних відносин в агропромисловому комплексі (АПК) у напрямку поглиблення вертикальної координації. Запропоновано теоретико-методологічне обгрунтування вертикальної координації як чинника збалансування міжгалузевих відносин в АПК. На підставі емпіричного аналізу встановлено, що головними проблемами розвитку вертикальної координації є недосконалість інфраструктури, високі трансакційні витрати, невисока якість продукції і процесів, недовіра в партнерських стосунках, а також фінансові аспекти.